о. ліц. Роман Бебесюк — священник Української Греко-Католицької Церкви при парафії Непорочного Зачаття у Сан-Франциско та парафії Святого Володимира у Санта-Кларі
Дорогі читачі! Минулого разу ми розпочали нашу подорож прекрасними вуличками й дійшли до парафії Непорочного Зачаття. Тож продовжимо шлях духовної мандрівки Великого посту, який готує нас до великого дня — Воскресіння Ісуса Христа.
Мабуть, кожен із нас чув слово «піст», і воно асоціюється у нас з чимось обмежувальним. Але чи справді це так?
Погляньмо на Старий Завіт, де наші прабатьки — Адам і Єва — жили в присутності Бога, нічого не потребуючи, бо Господь подбав про все. Однак Він дав їм заповідь, якої вони не дотрималися, й були вигнані з раю з важкими наслідками (Бут. 2:16-17, 3:23-24). Проте Господь їх не залишив. Це вже був перший піст — піст послуху й покори перед Господом.
Отже, у пості дуже важливо слухати Господа, який безумовно любить нас і кличе до життя в Його присутності. Піст — це також нагода наблизитися до Бога, відчути Його любов і опіку. Але наш одвічний ворог — диявол (грецькою διάβολος — «той, що розділяє») — діє на користь царства темряви й робить усе, щоби ми не увійшли до Божого Царства, щоб ми не пізнали любові Бога. Він розуміє, що коли ми наближаємося до Господа — втрачає над нами владу. Тому він використовує весь свій арсенал, щоб зайняти місце Бога в нашому серці чимось іншим.
Диявол діє через наші чуття, бо знає, що тіло слабке й піддається спокусам. Що ж нам робити? Ісус каже: «Чувайте й моліться, щоб не ввійшли в спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне» (Мт. 26:41). Чому? Бо пильність над думками й молитва, що підносить серце до Бога, наповнює нас Його присутністю.
Погляньмо також на пустелю, де диявол спокушував самого Ісуса Христа. Як Він відповідав? Словами Святого Письма: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що виходить з уст Божих» (Мт. 4:4). Це добрий приклад і для нас — читати Боже Слово, бо, як сказав св. Єронім: «Хто не знає Писання — не знає Христа».
Звернімо увагу і на життя Ісуса, який упродовж 33 років допомагав усім і заповів нам: «Нову заповідь даю вам: любіть один одного, як Я полюбив вас» (Йо. 13:34). Отже, молитва, милостиня і Слово Боже — це ключові елементи життя християнина, що наближають нас до Господа.
Та важливим є також покаяння — усвідомлення того, що я загублений і потребую Господнього спасіння. Бо через гріх ми втрачаємо орієнтири: «Всі згрішили і позбавлені Божої слави» (Рим. 3:23).
Напевно, хтось із нас губився в лісі чи в горах і вигукував: «Допоможіть!» Це усвідомлення своєї загубленості й палке бажання бути врятованим — і є покаянням. Господь подбав про це — установив Таїнство Сповіді: «Кому відпустите гріхи — тому відпустяться, кому затримаєте — затримаються» (Йо. 20:23). Отже, у сповіді спасається душа. Це — повернення в обійми люблячого Небесного Отця (Лк. 15:20-24).
Ви можете запитати: чому під час посту є обмеження в їжі? Відмовляючись від того, що дуже любимо, ми розвиваємо силу волі, яка допомагає протистояти спокусам. Апостол Павло пише: «Усе можу в Тому, хто мене укріплює» (Флп. 4:13).
Тож зробімо перший крок: знайдімо місце тиші, зазирнімо в глибину серця й подивімося — що там? І найголовніше — чи є там Господь? І не біймося ступити назустріч спасінню.
Вас, мабуть, цікавлять правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві. Ось вони:
Правила посту в УГКЦ регулюються, зокрема, кан. 115 партикулярного права.
Метою покутної практики посту, покаяння та стриманості є відшкодування за гріхи та досягнення більшої досконалості для особистої святості. Це — одна з найдавніших традицій нашої Церкви.
Коли й як постити?
- Перший день Великого посту та Велика п’ятниця — строгий піст: утримання від м’яса, молочних продуктів, яєць і страв, що їх містять.
- У перший тиждень посту та протягом усього Страсного тижня — утримання від м’ясних страв.
- У понеділок, середу та п’ятницю решти тижнів посту — утримання від м’яса; у вівторок і четвер дозволяється вся їжа.
Протягом усього посту вірним слід утримуватись від гучних вечірок, весіль, танців, розваг та подібних заходів.
Хто звільнений від посту?
- діти до 14 років;
- особи, старші 60 років;
- тяжкохворі;
- вагітні жінки;
- матері після пологів та ті, хто годує грудьми;
- мандрівники (якщо подорож триває понад 8 годин);
- важко працюючі;
- ті, хто харчується з чужого столу;
- бідні, які живуть милостинею.
У виняткових випадках місцевий єпископ може надати звільнення, заохочуючи натомість до побожних і благодійних діл.
Пам’ятаймо: піст — це не дієта і не метод схуднення. Це зустріч із Господом і терапія для душі, для поглиблення наших відносин з Богом і ближніми.
Нехай Господь благословить кожного та допоможе здійснити добрі наміри на Його славу. Бажаю вам плідного посту — щоб зустріти Воскреслого Христа з радістю, миром і перемогою!
Амінь.
